Розвідники

– Це дивовижно родюча земля, — повідомив Ісус Навин.

Мойсей посилав його разом із представниками решти одинадцяти племен в обіцяний край, щоб розвідати, яка вона.

За сорок днів вони пройшли весь край. І ось вони повернулися й розповіли народові про родючі ниви, широкі луги й ліси. З собою вони принесли гроно винограду. Воно було таким величезним, що двоє чоловіків змушені були нести його на жердині. Усі розвідники в один голос стверджували:

– Ханаан — це край, де тече молоко й мед.

Потім вони дещо знітилися. Нарешті, один із них, набравшись рішучості, повідомив:

– Мойсею, хоч би який гарний був цей край, ми не зможемо взяти його. Народи, які проживають там, надто сильні!

Інші чоловіки, які ходили у розвідку, також почали розповідати про велетнів того краю й потужні мури довкола міст.

Народ, який зібрався, вибухнув обуреним криком. Усіх охопив гнів і вони звинуватили Мойсея в тому, що через нього вони втрапили у цю безвихідь.

Аж раптом над галасом натовпу хтось підніс голос. Це був Калев, який ходив розвідувати новий край від племені Юди.

– Ми зможемо перемогти їх! — вигукнув він. — Повірте мені! А насамперед повірте Богові! Він обіцяв нам дати цей край. Він нам допоможе!

Ісус Навин підтримав Калева:

– Не лякайтеся! Це лише здається — що сіре, те й вовк. Тільки не бунтуйте проти Бога!

Гнівні крики перервали промову Ісуса Навина й Калева. Від розпачу й злоби люди не хотіли їх слухати. Аж раптом усі виразно побачили хмару над наметом святилища — це слава Господня з’явилася у скинії.

Тієї ж миті нарікання натовпу стихло. Мойсей поквапився до святилища, аби дізнатися, що хоче Бог сказати ізраїльтянам.

– За те, що цей народ так мало вірить Мені, вражу його виразкою! — таким був грізний Божий вирок.

Мойсей благав Бога й цього разу простити гріх народу.

– Гаразд, — відповів Бог, — Я не знищу цей народ, бо ти просиш Мене про це. Але всі, хто бачив дива Мої в Єгипті та в пустелі й продовжували вчиняти свавільно, не побачать край, який Я обіцяв їхнім батькам. Я не дозволю їм увійти в обіцяний край!

Народ сорок років мандруватиме пустелею і тільки після цього заволодіє новим краєм. За цей час усі дорослі помруть, і лише Ісус Навин та Калев разом із тими, хто сьогодні ще є дітьми, зможуть увійти до Ханаану.