Мідний змій

Довго мандрував Ізраїль пустелею. Іноді, коли вони вже геть близько підходили до Ханаанського краю, хмара рухалася в інший бік, й ізраїльтянам доводилося знову повертатися в пустелю. Це їх дуже засмучувало, бо вони мріяли ввійти в обіцяний край.

Якби євреї не нарікали в пустелі, то Господь уже давно ввів би їх у Ханаан, але через покарання Він не пускав їх туди.

Одного разу вони знов повстали проти Бога й Мойсея:

– Навіщо ви вивели нас з Єгипту? Ми помремо від голоду в пустелі. Тут бракує і хліба, і води, нам остогидла манна.

За це Бог наслав на євреїв суворе покарання: отруйних змій, які кусали їх. Від укусів цих змій померло багато людей.

І розкаявся народ ізраїльський, і сказав Мойсею:

– Згрішили ми, що говорили проти Господа й проти тебе. Помолися, аби Бог звільнив нас від змій.

Мойсей помолився про народ. І Бог почув його молитву й звелів йому:

– Візьми міді й зроби з неї зображення змія. Вистав його на жердину й скажи народові, аби всі, кого вкусить змія, дивилися на мідного змія, і тоді вони лишаться жити.

Люди, які постраждали від укусів, перебуваючи в будь-якому місці табору, могли підвести свій погляд на мідного змія. Цього було достатньо, аби хвороба зникала, а до них повернулися здоров’я й сила .

Ізраїльтяни, які повірили Богові й поглянули на мідного змія, зцілялися й славили Бога. Але, на жаль, не всі вірили, що для зцілення достатньо лише поглянути на мідного змія. Вони не вірили й не дивилися, а тому помирали. Не мідний змій давав життя, а Бог! Від людей потрібні лише віра й прийняття Його методу отримання спасіння.