Золоте теля

Багато днів Мойсей провів на горі Синай, говорячи з Богом. Народ же нетерпляче чекав, коли він повернеться. Очікуючи Мойсея, ізраїльтяни робилися дедалі нетерплячішими. Вони вирішили зробити свого бога, як це було в інших народів, аби вклонятися йому. Люди так довго надокучали Ааронові проханнями зробити їм боввана, що той зрештою здався.

— Гаразд! — вигукнув він. — Я зробив вам бога!

Він знав, що порушує заповідь Божу, поступаючись народові, але йому забракло мужності піти проти всіх. Аарон зібрав золото, яке жертвували люди, розплавив і вилив із нього теля. Статую він поставив перед народом, і вона вразила всіх:

– Ось наш бог!

Сходячи з гори Синай, Мойсей почув святкування народу. Він із першого погляду зрозумів, що сталося.

– Які ж ви грішники!.. Ви — безбожники! — закричав він.

Йому на очі навернулися сльози. Сини Ізраїлеві зіпсувалися, полишили живого Бога й вклоняються вилитому теляті!

Побачивши такий страшний гріх, у серці Мойсея спалахнув гнів, він підняв кам’яні скрижалі над головою й так щодуху вдарив ними об скелю, що вони з гуркотом розлетілися на друзки. Потім Мойсей звелів знищити золоте теля.

– Ви скоїли тяжкий гріх, — сказав він. — Але я знову зійду на гору й проситиму Бога, аби Він простив вам. Може, Бог ще раз виявить до вас Своє терпіння.

Мойсей знову зійшов на гору Синай і попросив у Бога прощення для свого народу.

– Якщо Ти не зможеш цього зробити, якщо Ти хочеш знищити їх, — молив він, — то знищуй і мене.

– Я покараю тільки того, хто згрішив, але не знищуватиму народ Ізраїля. Ідіть та заволодійте краєм, який Я заповідав Аврааму, Ісааку та Якову. А Сам Я не піду з вами, — відповідав йому Бог.

– Господи, — благав Мойсей, — якщо Ти не підеш із нами, то і я не хочу вести туди народ, бо без Тебе ми приречені!

– Я люблю тебе, Мойсею, — була відповідь Бога, — тому Я виконаю твоє прохання. Я прощаю народові його гріх і піду з вами в обіцяний край.

Трохи пізніше Бог звелів Мойсеєві виготовити нові кам’яні плити — скрижалі — і записати на них десять заповідей.