Хрещення по вірі

Розкішна колісниця повільно просувалася пустелею. Під навісом у заможних шатах сидів чоловік, із вигляду африканець, який читав сувій і, здавалося, не зважав ні на що довкола.

У себе на батьківщині в Ефіопії він був заможним і знатним вельможею, обіймаючи посаду скарбника. Але, попри це, він не почувався щасливим. Він ніяк не міг знайти відповіді на безліч питань, наприклад: для чого я живу? Що буде зі мною після смерті? Хто простить мої гріхи? Хто полюбить мене таким, як я є?

Скарбник чув, що колись у давнину Бог обрав ізраїльський народ, аби бути з ним і навчати його правильно жити. Тому він хотів відвідати Єрусалим і помолитися у храмі, спробувати знайти відповіді на питання, які його хвилювали. Оскільки ж вельможа не належав до ізраїльського народу, йому не дозволили зайти всередину храму. Багато так і лишилося для нього незрозумілим.

І все ж, аби подорож до Єрусалима не була марною, він придбав дорогоцінний сувій. У ньому було записано всі вислови пророка Ісаї, які той сказав багато років тому.

Зараз вельможа повертався додому й, сидячи у колісниці, читав про Якогось Чоловіка, Який, згідно зі словами пророка, добровільно піде на мученицьку смерть та Якому належатиме багато людей. «Що б це могло означати?» — питав себе скарбник. Цієї миті його хтось запитав:

– А ти розумієш те, що читаєш?

Це був Пилип. Бог сказав апостолові, аби той вийшов на дорогу у пустелі. І ось Пилип почув, як знатний темношкірий вельможа вголос читав Книгу пророка Ісаї.

– Я взагалі нічого не розумію, — відповів ефіопець. — Та якщо ти знаєш, то їдьмо зі мною й ти все мені поясниш.

Пилип сів у колісницю поряд із вельможею.

– Про кого тут говорить пророк? — запитав вельможа Пилипа.

– Про Ісуса, — відповів йому той.

– Ісус? Хто це?

Тоді Пилип почав розповідати йому все про Ісуса: про те, як Він зціляв хворих, як чинив дива, скільком людям Він допоміг, а також про те, як Його ненавиділи фарисеї й священники та як зрештою вбили за допомогою римлян.

– Шкода, — подумав вголос вельможа, — я б радо з Ним познайомився.

– Це ти можеш зробити й тепер! — сказав Пилип. — Бо Він воскрес!

І апостол розповів ефіопцю про все, чого учні були свідками: про воскресіння Ісуса, про вознесіння на небо й про Святого Духа. Він розповів йому також про те, що учні Ісуса хрестилися, аби показати, що належать Йому.

– Я теж хочу хреститися! — пристрасно відреагував скарбник.

Пилип відповів йому:

– Якщо дійсно віриш в Ісуса, то я охоче охрещу тебе.

Ефіопець згідно кивнув:

– Вірую, що Ісус Христос — це Син Божий!

Коли колісниця проїжджала повз оазу, де була вода, вони вийшли, і Пилип охрестив його.

Серце вельможі переповнювала радість. Коли ж він захотів віддячити Пилипові, той уже зник. Але все одно тепер ефіопець знав, що Ісус завжди буде з ним, і продовжив шлях, радіючи.