
Зцілення прокаженого
Біблія, Євангелія від Луки, розділ 5, вірші 12–14
Під час Свого земного служіння Ісусові часто доводилося подорожував. Буваючи у різних містах і селищах, Він зустрічав немічних і хворих та зцілював їх. Того часу серед жителів Палестини була поширеною дуже страшна невиліковна хвороба, яка мала назву проказа. Це було заразне шкірне захворювання.
Одного разу Ісус із учнями прийшов у Галілейське місто й зустрів там прокажену людину. Бідолаха підбіг до Нього, упав на коліна й благав:
– Господи! Якщо хочеш, можеш мене очистити й зцілити!
Це ж як мав цей чоловік довіряти Ісусові! Господь торкнувся хворого рукою й сказав:
– Хочу, очистись!
Це було не просто бажання Ісуса, але веління Боже. Ніхто, окрім Бога, не наважився б так говорити!
І сталося диво: проказа зникла. Здоровий, із чистою шкірою, безмірно щасливий стояв він перед Ісусом.
Господь не хотів, щоб він розповідав будь-кому про своє зцілення, а звелів піти показатися священнику й принести жертву за своє очищення, як це передбачав Закон Мойсея.
Але чудо неможливо було сховати. І ще більше народу приходило до Ісуса, щоб слухати Його й отримати зцілення.
Питання для обговорення
3 питаньЧому прокажений був небезпечним для оточення?
Чому прокажений так зрадів, побачивши Ісуса?
Чому Ісус не хотів, щоб прокажений розповідав про своє зцілення?