Об’явлення Ісуса Христа Іванові

Багатьох апостолів Ісуса Христа вбили або замучили за проповідь Євангелії, вони зберегли вірність Богові до кінця. Але один з апостолів дожив до глибокої старості й у віці дев’яноста років ще був членом християнської громади у місті Ефесі. Йдеться про Івана. Попри те, що його також переслідували через віру в Ісуса, але його не вбили. Натомість його зіслали на далекий острів у Середземному морі, який має назву Патмос. Його населення становили тільки ув’язнені та їхній охоронець. У тиші, яка панувала на острові, Бог говорив із Іваном. Він показав Іванові, що Ісус є Цар, і якщо навіть гоніння на християн будуть повсюдними, то і в цій ситуації віруючі та їхня доля перебуватимуть у Його руках!

У картинах (видіннях), які Іван бачив своїм внутрішнім зором, Бог показав також кінець світової історії. Цих видінь було дванадцять, і про це Іван написав у прикінцевій книзі Біблії — Книзі Об’явлення.

В останньому видінні ангел Господній показав чудову картину небесної слави, яку приготовано для Божого народу. Апостол Іван бачив новий рай, де річка життя, що блищить, наче кришталь, виходила від престолу Бога й Агнця. А на березі її стояло дерево життя.

У цьому небесному раю вже ніхто не грішитиме, бо Ісус Христос переміг гріх. І ніколи не повернеться ніч гріха, невір’я і смерті, бо Господь Бог знищить їх. А спасенні віруючі вічно царюватимуть із Христом у небесному Царстві.

Ангел сказав Іванові, що все, що апостол чув і бачив, правдиво й істинно.

Наприкінці видіння Сам Господь Ісус сказав апостолу Іванові на прощання:

– Я є Альфа й Омега, перший й останній, початок і кінець… Я — корінь і нащадок Давида, зоря світла й ранкова! Я скоро прийду!

– Амінь! Так, гряди, Господи Ісусе! — відповів Іван.